Словник української мови (1937)/гультіпака
Зовнішній вигляд
◀ гультайський | Словник української мови Г гультіпака |
гультяїще ▶ |
|
Гультіпа́ка, ки, м. 1) Голь, бедняк, оборвыш (вследствие разгульной жизни). Ви не якінебудь бурлаки, гультіпаки, а січовики. Стор. II. 277. 2) Повеса, кутила, гуляка.