Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гулюкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гулюкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гулю́кати, каю, єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. Желех.