Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гумно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гумно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гумно́, на́, с. Гумно. Гн. II. 60. Грин. III. 19. Густо пшениці на новині, да високі стоги на гумні. Мет. 165. Ум. Гуме́нце.