Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гунька

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гунька
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́нька, ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая в нос женщина. Черк. у.