Словник української мови (1937)/гуртобранець
Зовнішній вигляд
◀ гуртівник | Словник української мови Г гуртобранець |
гуртовий ▶ |
|
Гуртобра́нець, нця, м. = Гуртоправ. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Нп. Александров. у.