Словник української мови (1937)/гуртобранець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гуртобранець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуртобра́нець, нця, м. = Гуртоправ. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Нп. Александров. у.