Словник української мови (1937)/гусар
Зовнішній вигляд
◀ гусаковий | Словник української мови Г гусар |
гусарин ▶ |
|
Гуса́р, ра, м. 1) Гусар. Чуб. V. 426. 2) Род танца. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на коні. Род детской игры. Ив. 31.