Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гусевниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гусевниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гусевни́ця, ці, ж. Место, где хранят гусли. Гусовки шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57.