Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гусень

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гусень
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́сень, ні, ж. соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгіпет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.