Словник української мови (1937)/гусятник

by Борис Грінченко

◀ гусятина

Словник української мови Борис Грінченко Г гусятник

гусятниця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуся́тник, ка, м. 1) Пастух гусей. Желех.; Вх. Зн. 12. 2) = Гусник. Св. Л. 27. 3) = Гусятниця. Киев. 4) Раст.: а) Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. I. 123; б) Potentilla Anserina L. ЗЮЗО. I. 132; в) желтый птицемлечник, гусиный лук, Gagea lutea. Константиногр. у.