Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гутіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гутіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуті́ти, чу, тиш, гл. 1) Шуметь, гудеть, шипеть. Желех. Вх. Зн. 12. 2) О тетереве: кричать, токовать. Шух. I. 238.