Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гуцати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гуцати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́цати, цаю, єш, гл. Подкидывать на руках дитя. Ном. № 9259.