Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гучливий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гучливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гучли́вий, а, е. Гудящий, жужжащий. Хрущі літають гучливі. МВ. II. 78.