Словник української мови (1937)/гілка
Зовнішній вигляд
◀ гілечка | Словник української мови Г гілка |
гіллюка ▶ |
|
Гі́лка, ки, ж. 1) Ветка. 2) Палка для подбивания мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Род игры в мяч. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гі́лечка, гі́лочка.