Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гінець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гінець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гіне́ць, нця́, м. 1) Гонец, курьер. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членов цеха. Козел. у.