Словник української мови (1937)/гішпанський
| ◀ гішпанка | Словник української мови Г гішпанський |
гія ▶ |
|
Гішпа́нський, а, е. [= Іспанський.] Испанский. Левиц. (Правда. 1868. 423).
Гія, гії, ж. Проволочка, замедление. Вх. Зн. 10. См. Гаяння.
Гія́ба, нар. = Гляба. Вх. Зн. 10.
Глабки́й, а́, е́ = Глабчастий. Глабкі сани. Константиногр. у.
Гла́бці́, ців или бе́ць, ж. мн. 1) Лубки в санях. НВолын. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.
Глабча́стий, а, е. О возе, санях, ящик которого обшит лубом. НВолын. у.
Глава́, ви́, ж. 1) = Голова. 2) Глава в книжке. 3) Мн. Гла́ви. Праздник «усекновения главы Иоанна Крестителя». Галиц. = Главосік.
Глави́ця, ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. III. 17. Ум. Гла́вка, глави́чка.
Главосі́к, ка, м. Также и во мн. ч. Главосі́ки = Головосік. Праздник «усекновения главы Иоанна Предтечи» 29-го августа. МУЕ. III. 33; ЕЗ. V. 205.
Глаго́л, лу, м. 1) Слово, речь, глагол. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) Чита́ти глаго́ли. Стоять без корму. Ном. № 10232.
Глаго́лати, лаю, єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по-свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. № 214.
Глаголі́ти, лю́, ли́ш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.