Словник української мови (1937)/давноколишній
Зовнішній вигляд
◀ давно | Словник української мови Д давноколишній |
давноминулий ▶ |
|
Давноколи́шній, я, є. Давно когда-то бывший, давно прошедший. Давноколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.