Словник української мови (1937)/давніш

by Борис Грінченко

◀ давність

Словник української мови Борис Грінченко Д давніш

давнішній ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Давні́ш, нар. 1) Сравнит. ст. от давно́. 2) Ранее. На біса щук пускаєш, пане-брате? (У ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять… — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів». Гліб. 42.