Словник української мови (1937)/дань

by Борис Грінченко

◀ данцувати

Словник української мови Борис Грінченко Д дань

дар ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дань, ні, ж. Дань. Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27.