Словник української мови (1937)/даруватися
| ◀ дарувати | Словник української мови Д даруватися |
дарунок ▶ |
|
Дарува́тися, ру́юся, ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.
| ◀ дарувати | Словник української мови Борис Грінченко Д даруватися |
дарунок ▶ |
|
Словник української мови — Д
даруватися
Борис Грінченко
1937
Дарува́тися, ру́юся, ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.