Словник української мови (1937)/дарівник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дариця Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дарівник 		дарівщина ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дарівни́к, ка́, м. Даритель. Так называется и дарящий новобрачным на свадьбе. МУЕ. III. 168.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дарівник&oldid=625618