Словник української мови (1937)/дах

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дах
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дах, ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через божий дах: «тут моє діло на огні згоріло». Ном. № 294. Тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Ум. Дашо́к.