Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дача

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дача
Київ: Соцеквидав України, 1937

Да́ча, чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королівські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем». АД. II. 9.