Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дбалий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дбалий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.