Словник української мови (1937)/дбалий
| ◀ дбайливий | Словник української мови Д дбалий |
дбалість ▶ |
|
Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.
| ◀ дбайливий | Словник української мови Борис Грінченко Д дбалий |
дбалість ▶ |
|
Словник української мови — Д
дбалий
Борис Грінченко
1937
Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.