Словник української мови (1937)/двері

by Борис Грінченко

◀ дверечки

Словник української мови Борис Грінченко Д двері

дверник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Две́рі, ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у бога за дверима. Ном. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лесных зверей — западниця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.