Словник української мови (1937)/двойнити
| ◀ двойлезний | Словник української мови Д двойнити |
двойчатий ▶ |
|
Двойни́ти, ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. На віщо не подивлюся я, то все двойнить мені. Харьк.
| ◀ двойлезний | Словник української мови Борис Грінченко Д двойнити |
двойчатий ▶ |
|
Словник української мови — Д
двойнити
Борис Грінченко
1937
Двойни́ти, ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. На віщо не подивлюся я, то все двойнить мені. Харьк.