Словник української мови (1937)/двірський
Зовнішній вигляд
◀ двірочок | Словник української мови Д двірський |
двіста ▶ |
|
Двірський, а, е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.