Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дебр

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дебеляка Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дебр 		дебринець ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дебр, рі, ж. Дебрь. І дебр-пустиня неполита, зцілющою водою вмита, прокинеться. Шевч.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дебр&oldid=627541