Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дебр

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дебр
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дебр, рі, ж. Дебрь. І дебр-пустиня неполита, зцілющою водою вмита, прокинеться. Шевч.