Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дев'ятеро

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дев'ятеро
Київ: Соцеквидав України, 1937

Де́в'ятеро, чис. Девять душ, штук. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Мет. 416. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Нп. Ум. Дев'яті́рко.