Словник української мови (1937)/дейкати
Зовнішній вигляд
◀ дей | Словник української мови Д дейкати |
дейкатися ▶ |
|
Де́йкати, каю, каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують НВолын. у. Дейкали, що в нас не буде сього мирового. НВолын. у. Щось люди дейкають, що війна буде. Сквир. у. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють. Черниг. у.