Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дейкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дейкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Де́йкати, каю, каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують НВолын. у. Дейкали, що в нас не буде сього мирового. НВолын. у. Щось люди дейкають, що війна буде. Сквир. у. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють. Черниг. у.