Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/демнати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
демнати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Демнати, наю, єш, гл. Приглашать к угощению. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають. Федьк. Пов.