Словник української мови (1937)/денний
Зовнішній вигляд
◀ денечко | Словник української мови Д денний |
денник ▶ |
|
Де́нний, а, е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Ном. № 9088. Як освітить денним світом тії темні ходи, тоді тільки буде користь із Жовтої Води. К. Досв. 202. І зачули вони (Адам та Єва) голос господа бога, що ходив по саду денною прохолодою. К. Св. П. I. кн. Мус. III. 8.