Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/депутат

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
депутат
Київ: Соцеквидав України, 1937

Депута́т, та, м. 1) Депутат. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственник полонини. Шух. I. 184.