Словник української мови (1937)/дергар

by Борис Грінченко

◀ дергання

Словник української мови Борис Грінченко Д дергар

дергати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дерга́р, ра́, м. Канатчик, занимающийся плетением канатов, шлей из пеньки. Дергарі купля' прядиво на мо́тузи. Каменец. у.