Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/десятник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
десятник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Деся́тник, ка, м. 1) Десятник. 2) Десятский, помощник старосты в деревнях. Стор. I. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка треф при игре в цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. Деся́тничок.