Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дженгалити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дженгалити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дженга́лити, лю, лиш, гл. Кусать (о комарах). Об спасівці не можна через мухи заснуть, бо дуже кусаються, а тепер через бісової віри комарі: так дженгалять — аж-аж-аж! Конотоп. у.