Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/джергати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
джергати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дже́ргати, гаю, єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люди джергати, що то він сам підпалив хату. Волч. у.