Словник української мови (1937)/джерготати

by Борис Грінченко

◀ джергіт

Словник української мови Борис Грінченко Д джерготати

джерготня ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Джергота́ти, гочу́, чеш, джерготіти, гочу́, ти́ш, гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерготять пташки, та шурхають ящірки в траві. МВ. I. 156. Также о крике гусей. См. Джеркота́ти. 2) Говорить на непонятном для слушателя языке.