Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/джигонути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
джигонути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Джигону́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Мнж. 56. Джигонула здорово гадюка. Харьк. у.