Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/джміль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
джміль
Київ: Соцеквидав України, 1937

Джміль, меля, м. Насек. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать от удара кулаком и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986. См. Чміль.