Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/джємори

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
джємори
Київ: Соцеквидав України, 1937

Джє́мори, мн. Густой кустарник. Воли пасуться низом… джєморами, — гущавинами з корчів. Шух. I. 211.