Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дзвонар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзвонар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзвона́р, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.