Словник української мови (1937)/дзвонар
Зовнішній вигляд
◀ дзвіночок | Словник української мови Д дзвонар |
дзвонариха ▶ |
|
Дзвона́р, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
◀ дзвіночок | Словник української мови Борис Грінченко Д дзвонар |
дзвонариха ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзвонар
Борис Грінченко
1937
Дзвона́р, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.