Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дзвякотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзвякотіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзвякоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Дзвякати. МВ. (О. 1862. III. 41).