Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дзигати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзигати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзи́гати, гаю, єш, дзи́гатися, гаюся, єшся, гл. Юлить, вертеться. Годі тобі дзигати. Староб. у. Що ти тут дзигаєшся — геть відсіля. Староб. у.