Словник української мови (1937)/дзусь

by Борис Грінченко

◀ дзудзуриха

Словник української мови Борис Грінченко Д дзусь

дзуськи ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзусь, дзу́ськи! меж. 1) Прочь! Пошел! Нельзя! А дзуськи, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату… дзусь. К. ЧР. 243. А дзуськи не хочеш? Козелец. у. 2) Брысь! (на кошек).