Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дзюрчати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзюрчати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзюрча́ти, чу́, чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.