Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дибитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дибитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дибитися, биться, безл. Становиться дыбом. Волосся почало дибитись.