Словник української мови (1937)/дибка
| ◀ дибиці | Словник української мови Д дибка |
дибки ▶ |
|
Ди́бка, ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка под что-нибудь. 3) Мн. Ум. от диби.
Дибка́, нар. На дыбы. Дибка став. Ном. № 3392.
| ◀ дибиці | Словник української мови Борис Грінченко Д дибка |
дибки ▶ |
|
Словник української мови — Д
дибка
Борис Грінченко
1937
Ди́бка, ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка под что-нибудь. 3) Мн. Ум. от диби.
Дибка́, нар. На дыбы. Дибка став. Ном. № 3392.