Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дибу

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дибу
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́бу, ди́бу, меж. Припев в песне. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могилці. Дибу, дибу! Чуб. V. 1086.