Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дивень

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дивень
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́вень, вця, м. Хлеб в виде толстого кольца; его пекут на свадьбу для невесты, которая должна сквозь него посмотреть на гостей. Полт.