Словник української мови (1937)/дивий

by Борис Грінченко

◀ дивизія

Словник української мови Борис Грінченко Д дивий

дивина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ди́вий, а, е. Дикий. Ніби дивії звіра зубами скреготали. Чуб. I. 180.